Подаруй мені, Господи, тишу.
Нехай вечір спокійно колише
Довгі віти високих берез;
На цимбалах трави полонез
Вітерець в ля-мінорі заграє,
Ледь торкаючись ніжних стеблин;
Ясний місяць в промінні купає
Срібно-сизий звичайний полин.
Знаю, Господи: тиша з Тобою
Не буває гнітуче-німою.
Усі плани й тривоги залишу,
Буду слухати й слухати тишу...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
благословінь і натхнення Комментарий автора: Дякую, Надійко.
Дудка Надежда
2013-02-02 11:15:40
Доброго дня, Світлано, дуже сподобалося, але прийшлося позбавитися краєвиду, що заважав читати.Може, комусь ще заважає...Благословінь.
Подаруй мені, Господи, тишу.
Нехай вечір спокійно колише
Довгі віти високих берез;
На цимбалах трави полонез
Вітерець в ля-мінорі заграє,
Ледь торкаючись ніжних стеблин;
Ясний місяць в промінні купає
Срібно-сизий звичайний полин.
Знаю, Господи: тиша з Тобою
Не буває гнітуче-німою.
Усі плани й тривоги залишу,
Буду слухати й слухати тишу...
Комментарий автора: Дякую за відгук, Надіє. Ви праві, цей краєвид зовсім не підходить темі, до того ж він завеликий. Я його вже забрала. Якщо знайду серед своїх фото щось підходяще, то поставлю. Вам також благословінь і натхнення.
Надежда
2013-02-08 21:49:17
Поэтично, нежно... Комментарий автора: Дякую, Надіє. Останнім часом так чогось хочеться тієї справжньої тиши, що по-вінця наповнює радістю і миром душу.
Публицистика : Мужество и слезы - Антон Это произошло - полтора года назад, зимой.Вся наша жизнь - испытания, и нужно их преодолеть не совратясь на посулы мертвой материи. Жива материя тогда, когда Сердце человека горит Ярким пламенем - и оживляет все материальные формы тогда. Тогда и говорят, что жив человек, через дела свои, через формы, с которыми имел дело. Он просто вложил в формы Свое Сердце, и огонь Сердца горит в этих оживленных вещах и делах его. У кого нет Сердца, или слабо горит, то и дела таковы. С Душою это связано, или ее отсутствием. И я получил этот опыт, и знаю, что значит - не иметь Души в себе. Это полное потеря Себя, это смутная память о том, что имел богатство, но утратил его. Это состояние сознания безсмысленности существования, и почти потеря памяти, словно кто то вычеркнул из жизни, и оставил доживать в этой скорлупе, в которой уж не вознестись в поднебесье.
